Важливість духовного керівництва

У світлі Року Священства, який нещодавно закінчився, своє повчання з нагоди останньої червневої загальної аудієнції Папа Бенедикт XVI присвятив постаті святого Джузеппе Кафассо. Як пригадав Святіший Отець, звертаючись до кількох десятків тисяч паломників, які 30 червня 2010 р. зібралися на площі Святого Петра у Ватикані не зважаючи на спекотний день, якраз тиждень тому, 23 червня, припадала 150-та річниця смерті цього святого священика.

Бенедикт XVI розповів, що Джузеппе Кафассо, після навчання у колегії в К’єрі та в духовній семінарії, отримавши ієрейські свячення, вступив до Церковного інституту святого Франциска Ассізького в Турині, щоб вдосконалитись у душпастирському служінні. Це був заклад для молодих священиків, де вони навчалися проповідувати та сповідати. Прикладом для наслідування, який пропонували молодим душпастирям, був священик, що вирізняється багатим внутрішнім життям та глибокою ревністю в душпастирстві, вірний в молитві, задіяний у проповідництві та катехизуванні, старанний в уділенні Святих Тайн, зокрема – Сповіді.

В цьому інституті відбувалося усе основне служіння о. Джузеппе Кафассо. Вступивши туди молодим священиком, щоб набратися необхідних навичок, саме тут, залишившись в ньому працювати, він розвинув свої дарування духовного провідника та вихователя. Викладаючи моральне богослов’я, він, за словами Бенедикта XVI, «навчав бути добрими сповідниками та духовними провідниками, які дбають про справжнє духовне добро людини, спонукувані великою рівновагою, допомагаючи відчувати Боже милосердя, та, одночасно, гостре та живе відчуття гріха». Як пригадував його учень святий Іван Боско, о. Кафассо в своєму навчанні вирізнявся трьома чеснотами: спокій, проникливість, розсудливість.

Святіший Отець розповів, що о. Джузеппе багато часу приділяв сповіданню, а до нього приходили єпископи, священики, богопосвячені особи та численні миряни, а він умів усім дати необхідне. Для багатьох, які пізніше стали святими та засновниками чернечих інститутів, він був мудрим духовним порадником, а його навчання ніколи не було абстрактним, що ґрунтується виключно на книжках, але народжувалося з живого досвіду.

«Його секрет, – зазначив Бенедикт XVI, – був простим: бути Божою людиною, в малих щоденних вчинках робити “те, що може спричинитися до більшої Божої слави та користі душ”». Він безмірно любив Господа, вирізнявся міцно вкоріненою вірою, глибокою та тривалою молитвою, жив щирою любов’ю до всіх.

Про спосіб діяння святого Джузеппе Кафассо Бенедикт XVI розповів на прикладі святого Івана Боско, якого той був духовним провідником цілих 25 років і без поради якого він не приймав важливих життєвих рішень. Як духовний провідник, о. Кафассо не намагався «зліпити» учня “на свій образ та подобу”, а о. Боско не копіював поведінки духовного провідника, але наслідував його чесноти, згідно з власними здібностями та особливостями покликання й служіння. Папа зазначив, що це є «знаком мудрості духовного вчителя та інтелігентності учня: перший не накидається другому, але шанує його особистість та допомагає відчитати, якою є Божа воля щодо нього». Святіший Отець вказав на цей приклад для всіх тих, хто задіяний у вихованні молодих поколінь.

Іншою ділянкою апостоляту святого Джузеппе Кафассо, як зазначив Святіший Отець, було душпастирство ув’язнених, яке він здійснював протягом 20 років, спричинившись до численних навернень. Вже своєю простою присутністю він здобував серця, а його діяльність простягалася від розлогих проповідей, що збирали усю тюремну спільноту, до особистих розмов та катехизації.

Наприкінці свого повчання Бенедикт XVI побажав, щоб святий Джузеппе Кафассо був для всіх пригадкою про необхідність тривати на шляху до досконалості, а для священиків – про важливість присвячування часу на сповідання та духовний провід. А вітаючи прочан їхніми рідними мовами, Папа окремо привітав присутніх Митрополитів що прибули зі своїми рідними та знайомими з різних кінців світу, щоб отримати з рук Святішого Отця священні паллії.

за матеріалами Радіо Ватикан